Дорослі рідко вважають зайву рухливість дитини справжньою проблемою: «Ну, бігає, що ж такого, всі діти бігають. Переросте». Однак, коли малюк приходить до школи, де він повинен уміти не тільки висидіти 30-45 хвилин, але й утримувати свою увагу, розв’язувати задачі або писати,батьки хапаються за голову.
Головна проблема не посидючих дітей – неуважність. Їм складно не тільки всидіти на місці, але й догледіти до кінця мультик, закінчити малювати картинку, довго гратись в одну гру. Ви можете спробувати навчити малюка регулювати власну діяльність. Звичайно, заняття це тривале і потребує певних зусиль, але результат того вартий. А оскільки дитина ще не доросла до «дорослих» розмов, гра залишається надійним способом навчити дитину самостійно регулювати свою увагу. Отже, грайтеся з малям не просто так, хаотично, а за правилами. Першим кроком дитини стане засвоєння тієї програми дій, що їй запропонує дорослий. А потім дитина сама навчиться придумувати гру, планувати її та складати самостійно все нові й нові правила.
Непосиди просто не в змозі утримувати увагу більше п’яти-семи хвилин. Не поспішайте сварити, соромити або карати свого малюка. Просто його дитяча увага ще не готова бути «зосередженою» більше певного короткого проміжку часу.
Щоб уникнути шкільних проблем, увагу маляти можна тренувати. Почніть з малого. Приготуйте декілька цікавих коротких завдань для дитини та виконайте їх разом із нею. Для цих занять у вас повинен бути спеціальний час. Щоб малюк максимально міг сконцентрувати свою увагу, намагайтеся, щоб його не відволікали зайві звуки, іграшки або люди.
Неуважним дітям, яким важко всидіти на одному місці, обов’язково потрібно чергувати копіткі заняття з фізичними вправами. Через п’ять-десять хвилин можете влаштувати фізкультхвилинку, а потім знову продовжити заняття. Поступово подовжуйте час занять і збільшуйте складність завдань.
Що робити з непосидами?
· Грайте з малям в ігри за правилами.
· Займайтеся розвитком стійкості уваги.
· Чергуйте інтелектуальні заняття з фізичним навантаженням.
· Хваліть малюка, коли йому вдасться довести розпочату справу до кінця або виконати важку копітку роботу.
| 
