Емоційний розвиток не менш важливий, ніж когнітивний чи фізичний, соціальний чи мовленнєвий, і вимагає від дорослих не меншої уваги і підтримки. Поведінка дорослих може як підтримати, так і загальмувати емоційний розвиток дитини.

         Емоційному розвиткові сприяє така поведінка дорослих, яка робить їх джерелом комфорту і підтримки.

         Тепло

         Під словом «тепло» розуміється інтерес до дітей, доброзичливість і реакцію на їхні потреби. Діти відчувають, що їх люблять, цінують, приймають. Тепло може виражатися в тому, що дорослі:

·        завжди поруч;

·        торкаються ніжно дитини;

·        встановлюють і підтримують з нею зоровий контакт;

·        використовують можливість щоб поговорити з дитиною;

·        розмовляючи з дитиною, нахиляються до неї так, щоб та їх бачила.

Чуйність

Коли реакція дорослих доброзичлива і передбачувана, діти очікують безпеки і затишку, світ безпечний для них. Постійна реакція вихователя на дитину і стосунки, які виникають між ними, є найважливішим чинником, який визначає ступінь подальшого успіху дітей. Вихователь може реагувати так:

·        щойно малюк починає плакати, бере його на руки, з`ясовує причину сліз й усуває її;

·        обговорює з батьками й іншими членами сім`ї, як поводитися з дитиною у певних ситуаціях;

·        виробляє певні моделі поведінки, які відповідають особливостям дитини. Наприклад, коли Тетянка лягає спати, то любить, щоб її погойдали, а Юрко – щоб його погладжували по спинці;

·        пестіть дитину коли є можливість.

Повага

Повага до дітей означає віру в їх здібності та потенціал розвитку. Щоб проявити повагу:

·        дізнайтеся про особливості, інтереси, потреби, схильності дитини;

·        робіть так, щоб діти самі шукали власні рішення;

·        просіть дітей поділитися своїми ідеями.

Емпатія

Здатність розуміти і приймати емоційний стан, недоліки, думку іншого і є емпатією. Навчитися емпатії – означає мати досвід такого самого ставлення до себе.

         Дорослі можуть виявляти емпатію до дітей різними способами:

·        пристосовуючись до настрою дитини;

·        виражаючи почуття дітей мімікою, голосом, жестами;

·        повторюючи за дітьми звуки;

·        називаючи емоції дітей просто і без оцінки: «Ти почуваєшся щасливим», «Ти дуже розхвилювався», «Ти засмучений»;

·        хвалячи дітей, коли вони виявляють зародки емпатії стосовно їнших: «Як ти добре мене обійняв», «Ти пожалів Марійку»;

·        у відповідь на жести дитини промовляють: «Ти хочеш персика»;

·        повторюють і розвивають сказане дитиною. Наприклад, дитина каже: «черевик». Дорослий: «Ти хочеш знайти свій улюблений червоний черевик»

Щирість

Щирість означає, що дорослі мають бути правдиві, розумні і мають хвалити дітей.

Щирість виражається так:

·        чесно зізнайтеся, коли щось не так. Уникайте вселяти в дітей помилкові надії;

·        будьте поруч, коли діти чимось самостійно займаються, щоб підтримати і підбадьорити їх;

·        подякуйте дітям за допомогу чи спробу щось зробити;

·        пояснюйте дитині, чому ви просите зробити щось, чого їй спочатку не хочеться.

Для розвитку автономності і упевненості можна використовувати такі прийоми:

o   дати дітям можливість самостійного вибору. Нехай вони самі вирішують, з якої чашки пити, яку книжку розглядати, які фрукти їсти, чим зайнятися і яку руку мити першою;

o   дати дітям можливість самостійно обслуговувати себе. Вони можуть самі налити сік, одягтися (наскільки це можливо) і допомогти навести порядок після гри. Заохочуйте подібні прагнення;

o   дати дітям можливість (не забуваючи при цьому про їхню безпеку) досліджувати матеріали, не коментуючи як само це слід робити;

o   дати дітям можливість фізично досліджувати навколишній світ – забиратися на гірку, ходити по колоді, стрибати з невисоких східців. Починаючи і повторюючи ці дії, діти вдосконалюються;

o   дати дітям доволі часу для роботи з різноманітними матеріалами, щоб вони експериментували, пробували, здійснювали вибір, бачили результати своїх дій.