10 -11 червня 2016 року

відбувся Другий Львівський фестиваль Гуманної Педагогіки

«Доторкнутись до небес дитинства»

Лейтмотив заходу: «Діти народжуються для того, щоб виправити наші помилки і скерувати людство на Шлях Істини!» (Ш.Амонашвілі)

Я і мої колеги Чапайло Л. І., Рижук С. А., Нечай В.Е., Макарова Н. В., Сірук О. В.. Сахнюк С. І., Мартинюк Н. М. були учасниками фестивалю.

- Діти, діти! Куди ви нас тягнете?

- До світла!

- А де воно?

- Ми вам дорогу покажемо!

- Це далеко? Може не треба?..

- Ідіть за нами, треба поспішати, доки не наступила пітьма!..

(Ш.Амонашвілі «У чаші дитини сяє зародок зерна культури»)

«Звідки я? Я – з мого дитинства» (Антуан де Сент-Екзюпері). З того самого дитинства, яке є єдиним і неповторним, жоден день якого не можна переписати і пережити набіло, не можна відкласти до кращих часів, коли в країні воцариться мир і розквітне добробут. Того самого дитинства, в якому чільне місце займає освітня діяльність, через яку проходить кожна дитина.

  Освіта ХХІ століття стає ще одним глобальним викликом для людства. Всесвітня комісія культури і розвитку при ЮНЕСКО ще в 1995 р. була змушена констатувати, що науково-технічний прогрес не забезпечив потребу в культурному розвитку, а«розвиток, позбавлений свого людського і культурного змісту, стає безглуздим» (Х . Перес де Куельяр). Вихід тільки один – повернення до духовної культури, накопиченої людством, до відновлення призабутих на шляху впровадження ринкових відносин понять «шляхетність», «честь», «гідність», «порядність», «доброзичливість», «любов до ближнього».

   Наша гуманна педагогічна спадщина багата і глибока. Минулі покоління українців черпали мудрість з криниці етнопедагогіки, зі словесних скарбів Г.Сковороди, П.Юркевича, К.Ушинського, з досвіду С.Русової, В.Сухомлинського, О.Тихого. Шукаючи нині успішні освітні технології по світах, маємо пам’ятати настановуТ.Шевченка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь!».

Другий Львівський фестиваль гуманної педагогіки ставив за мету:

- осмислення сучасного освітнього процесу крізь призму духовного гуманізму;

- ознайомлення з досвідом діяльності кращих педагогів України;

- пошук педагогічних методів та прийомів як «інструментів дотику до дитячої душі»;

- налагодження співпраці між батьками та педагогами як духовної взаємодії між учасниками навчально-виховного процесу;

- пошук однодумців для створення і реалізації спільних проектів;

- підвищення рівня педагогічної спроможності батьків;

- згуртування педагогічної спільноти України.

Дякуємо організаторам фестивалю.